Осінь. Стало холодно. Всі листочки покинули базові позиції, де високо, завжди дме вітер і зайняли безпечну позицію на ще зеленій траві. Лише один залишається вірним собі і в гордій самоті на високій гілці продовжує голосувати за життя яскраво жовтим кольором на тлі сірого осіннього пейзажу. І саме він каже мені що життя продовжується, він не здається, хоч і на самоті, холоді та за відсутності поживних речовин. І це є мотивація.
